Укр. літ. мова на Буковині
наука
Нау́ка.1. Навчання, навчальний процес. Так само й ученик, що вчить ся предметів вже річево тяжких, а до того ще й в чужій мові, тратить дуже скоро елястичність ума, єго опановує змученє, зневіра у свої сили, а за сим знеохоченє до цілої ґімназияльної науки (Корд., 1904, 37-38); Наука (ученє) в найширшім значеню се нарочна і на основі пляну вложена діяльність учителя, яка змагає до того, аби ученик присвоїв собі певні відомости і зручности (Канюк, 1911, 3).
2. Навчальний предмет. А бувши богословом у Відни [В. Ільницкий] слухав заразом і естетики, істориї фільозофії, науки про господарство, педаґоґіки і фізики - що відтак дуже придалось єму в єго діяльности і з чого зложив іспит (Б., 1895, 20, 1); Коли б усі науки лишали ся в пам’яти учеників без всякої зв язи, то не тільки в їхніх думках, але і у вчинках повстав би великий нелад та розгардіяш (Канюк, 1911, 61);
● Побирати науку - діставати освіту, навчатися. Дідо Яків живу Бучачи, завідуючи часть лісу славного монастиря Василіянів, за що було дозволено моєму батькові побирати науку в славній на той час школі отців-монахів Василіянів (Коб., Автобіографія, 11)
// порівн. пол. nauka - 1) наука, 2) вчення, 3) знання, 4) навчання, наука, pobierać nauki - навчатися.
Нау́ка.1. Навчання, навчальний процес. Так само й ученик, що вчить ся предметів вже річево тяжких, а до того ще й в чужій мові, тратить дуже скоро елястичність ума, єго опановує змученє, зневіра у свої сили, а за сим знеохоченє до цілої ґімназияльної науки (Корд., 1904, 37-38); Наука (ученє) в найширшім значеню се нарочна і на основі пляну вложена діяльність учителя, яка змагає до того, аби ученик присвоїв собі певні відомости і зручности (Канюк, 1911, 3).
2. Навчальний предмет. А бувши богословом у Відни [В. Ільницкий] слухав заразом і естетики, істориї фільозофії, науки про господарство, педаґоґіки і фізики - що відтак дуже придалось єму в єго діяльности і з чого зложив іспит (Б., 1895, 20, 1); Коли б усі науки лишали ся в пам’яти учеників без всякої зв язи, то не тільки в їхніх думках, але і у вчинках повстав би великий нелад та розгардіяш (Канюк, 1911, 61);
● Побирати науку - діставати освіту, навчатися. Дідо Яків живу Бучачи, завідуючи часть лісу славного монастиря Василіянів, за що було дозволено моєму батькові побирати науку в славній на той час школі отців-монахів Василіянів (Коб., Автобіографія, 11)
// порівн. пол. nauka - 1) наука, 2) вчення, 3) знання, 4) навчання, наука, pobierać nauki - навчатися.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: наука
матиме такий вигляд: Що таке наука
матиме такий вигляд: наука
матиме такий вигляд: Що таке наука