належатися
Нале́жатися.1. Належати, належатися, припадати комусь, на чиюсь частку. У сьвітлий вівторок в Лапшині коло Бережан прийшов до Івана Бриндака єго вітчим Юрмигей і став упоминати ся о кусник поля, котрий ему не належав ся (Б., 1895, 20, 4);
/ стосуватися. В кінці слово подяки належить ся Вис[окій] шкільній Владі, і краєвій, і центральній, за полекші у службових обов’язках протягом кількох років, що дало мені змогу більше вільного часу присьвятити словарній праці (Кміц., 1912, ХIII).
2. безособ. Слід, потрібно, годитися (годиться). Не належить ся прив’язувати великої ваги до виступленя бар. Діпавліого з сего ж субкомітету (Б., 1895, 27, 3);
● Як ся належить - як слід, як годиться. Приладивши отак все, як ся належить, пише ся просьбу до Виділу краєвого так: Високий Виділе краєвий! Каса пожичкова і щаднича для громади Балківці, стоваришенє зареєстроване з необмеженою порукою, предкладає Високому Виділови краєвому: 1) декрет зареєстрованя, 2) відпис статута, 3) спис членів, 4) відпис протоколу першого загального збору, 5) всі заявленя членів (См.-Стоцький, Порадник, 26)
// пол. należeć się - 1) належати, припадати на чиюсь частку (на чиюсь адресу), starszym należy się szacunek - старшим належить (ся) повага, старшим треба поважати, 2) безособ., заст. слід, варто, годиться, jak się należy - як слід, як годиться.