навинутися
Навину́тися. Трапитися, підвернутися (про нагоду, випадок тощо). І звідки мала остаточно набирати стільки грошей? Вона стидалася просити у пані грошей, але [брат] не вірив їй і бив тайком, коли лиш навинулася нагода (Коб., Земля, 212); Коли навинеться Вам вільна хвилина промовити і до мене (Коб, Листи, 417)// пол. nawinąć się - 1) навитися, намотатися, 2) трапитися, попасти, підвернутися, nawinąć się pod rękę - попасти (підвернутися) під руку.