Укр. літ. мова на Буковині
много
Мно́го, присл. 1. Багато. Народу зібралось повно, хата була битком набита, бо много народа стояло в сінях та під вікнами (Б., 1895, 5, 3); Щастя, що не говорю так много, як пишу, бо би люди від мене утікали (Коб., Листи, 47, 339); Обширні полонини винаймає ся поодиноким особам (підприємцям), котрі потім беруть за пасовиско великий чинш і принимають много худоби, через що приймлена худоба лиш нидіє (Канюк, 1906, 7);● О много - набагато. Здаєть ся, що ємузавдячують чілійскі конституционіс- ти заведене в своїй армії карабінів Манліхера і бездимного пороху, котре подало їм змогу перевитяжити о много сильнійшу партию Бальмацеди (Б., 1895, 23, 3).
2. Перша частина у складних словах, яка за своїм значенням збігається з багато або дуже. Особливо улюблений був вуйко Базильу многонадійних поповичів, котрі й охрестили єго крамницю православною (Галіп, 41)
// рос. много - багато; пол. mnogo, заст. -багато.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: много


матиме такий вигляд: Що таке много