міра
Мі́ра. У сполуч. у першій мірі - в першу чергу, головним чином, насамперед. Добрий спосіб або тон науки (вченя) безперечно залежить у першій мірі від всесторонноїосьвіти вчителя (Канюк, 1911, 80)// порівн. пол. w pewnej mierze - певним чином; ze wszech miar - з кожного боку, з усіх боків, żadną miarą - в жодному разі, жодним чином.