Укр. літ. мова на Буковині
марфа
Ма́рфа. Товар. А ще треба і те знати, що всі люди в селі бідні - треба в дечім помагати і улекшувати злидні. Тому хочу їх діточкам марфу дешево купити-знаєш, як беру богато, купець мусить щось спустити (Б., 1903, 13 (26) серпня, рекл.); Отже, будучи примушеним купувати у дрібних купців, що продають на кредит, [робітник] приневолений споживати всякі товари (марфу) надпеовані, що становлять славу торговлі наших днів (Товариш, 1908, 192); Кому несе хосен читальня? Певно, що не мені. - Виділовий наймив за песі гроші склеп читальні - сей сам виділовий і голова консуму продає марфу, шинкує горілкою, люди п'ють - і робота йде (Б., 1909, 79, 2)// рум.. marfǎ- товар; порівн. марфа, рум. -крам (гал., СЧС, 517).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: марфа


матиме такий вигляд: Що таке марфа