Укр. літ. мова на Буковині
марний
Ма́рний.1. Нетривкий, незначний. Я мимоволі став ся тою пружиною, що марною дрібницею житє [мого товариша] в иньшу, дякувати Богу щасливу, сторону повернула (І. Матієв, Б., 1895, 15, 1).
2. Нікчемний, жалюгідний, мізерний. І знайшли ся і між Русинами такі зрадники свого народу, що за марну копійку продали свою совість і свій народ (Б., 1895, 31, 1)
// пол. marny - 1) нетривкий, минущий; 2) нікчемний, жалюгідний, мізерний.
Ма́рний.1. Нетривкий, незначний. Я мимоволі став ся тою пружиною, що марною дрібницею житє [мого товариша] в иньшу, дякувати Богу щасливу, сторону повернула (І. Матієв, Б., 1895, 15, 1).
2. Нікчемний, жалюгідний, мізерний. І знайшли ся і між Русинами такі зрадники свого народу, що за марну копійку продали свою совість і свій народ (Б., 1895, 31, 1)
// пол. marny - 1) нетривкий, минущий; 2) нікчемний, жалюгідний, мізерний.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: марний
матиме такий вигляд: Що таке марний
матиме такий вигляд: марний
матиме такий вигляд: Що таке марний