Укр. літ. мова на Буковині
мантій
Манті́й. Крутій, облудник. На сім кінчать ся єреміяди нашого автора, а починасть ся „піснь радостна Бо “русскій ” нарід не дав ся зловити на солодкі слова мантіїв (Б., 1907, 84, 1)// порівн. пол. mętniak, розм. -крутій, mętować - говорити заплутуючись, вимовляти лічилки (про дитячі ігри) і mantyczyć, заст., розм. - жебрати, канючити.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: мантій


матиме такий вигляд: Що таке мантій