Укр. літ. мова на Буковині
лучити
Лучити. Об’єднувати, поєднувати. Страшний хаос, який послідними часами запанував між нашою інтелігенциєю (особливо в Галичині), сей правдиво хоробливий розстрій наших народних сил, що замість лучити всю нашу інтелігенцию до хосенної спільної народної праці, розбиває її на найдрібнійші атоми і роздуває, як то кажуть, на чотири вітри (Б., 1895, 7, 1); Цілею товариства є: Лучити руских православних сьвященників на Буковині задля взаїмної праці (Звідомл., 1914, 9)// пол. łączyć -1) об’єднувати, поєднувати, 2) пов’язувати, зв’язувати.
Лучити. Об’єднувати, поєднувати. Страшний хаос, який послідними часами запанував між нашою інтелігенциєю (особливо в Галичині), сей правдиво хоробливий розстрій наших народних сил, що замість лучити всю нашу інтелігенцию до хосенної спільної народної праці, розбиває її на найдрібнійші атоми і роздуває, як то кажуть, на чотири вітри (Б., 1895, 7, 1); Цілею товариства є: Лучити руских православних сьвященників на Буковині задля взаїмної праці (Звідомл., 1914, 9)// пол. łączyć -1) об’єднувати, поєднувати, 2) пов’язувати, зв’язувати.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: лучити
матиме такий вигляд: Що таке лучити
матиме такий вигляд: лучити
матиме такий вигляд: Що таке лучити