ліцитація
Ліцита́ция, ліцита́ція.1. Аукціон, розпродаж. Кождому вільно свою рухому річ пустити на ліцитацию, бо нераз таким чином можна єї ліпше збути, аніж на торзі (См.-Стоцький, Громада, 21); Публична ліцитация движимостий, як: образів, диванів, цьвітів і т. д., належачих до полишеного маєтку по помершій Йосифі Ватер, відбуде ся в домі при ул. Франца ч. 2 і продавати буде ся ті річи також по ціні ошацованя (Б., 1900, рекл.);
● Купити при ліцитациї - купити на аукціоні, розпродажі. А треба вам знати, що наш коршмар мав в селі дві хати. Одну собі сам збудував, а другу купив в якогось п'яниці на ліцитациї. Було й городу трохи коло хат і яких тридцять фалеч найліпшого поля, купленого також при ріжних ліцитациях (Товариш, 1908, 122); Справа тепер взагалі безпредметова, бо в Кожланах удається таку ванну стару купити при ліцитації, так що вже далі не треба шукати (Арт., 16.VIII.1932);
● В дорозі ліцитациї - шляхом продажу на аукціоні, через аукціон. За пропінацийний додаток громадский була би громада в дорозі ліцитациї дістала щонайменьше 4000 К, а так винаймила за 1500 К. (Б., 1907, 94, 2).
2. Складка. - Отже маємо ліцитацию, панове! Хто що дасть? Що ти даш, Білецкий? - спитав, обертаючи ся до спорячих. - Ну, що дати? В тебе вже, властиво, в чубку темно, але бочку пива ще покладу! - Хвальна громадо! - обернув ся Опалка до решти двох. - Чого хочете — пива чи вина? -Іпива, і вина, а на потуху ще й сивуху! - випалив Грінка (Галіп, 37)
// пол. licytacja - 1) аукціон, прилюдний розпродаж, 2) суперництво, 3) карт. оголошення гри, kupić na licytacji - купити на ліцитації.