лихий
Лихи́й.1. Лютий, розлючений, сердитий. Яку б роботу не задумували енерґічнійші, сьвідомійші люди, кацапня все псує. Лихі, що виділ зложений у більшости з Українців, кацапи роблять страшні галабурди, декомплєтують виділ, ображують своїх товаришів, інтригують Буковинців проти Галичан, православних проти уніятів і т. д. (Сімович, 1908, 508).
2. Поганий, непридатний, погано зроблений. Там мав дуже добрий млин бути, що молов в деяких днях для бідних дурно. Дорога туди мала бути лиха, і тому молов мельник вже і дурно, щоб люди в його млин приходили (Коб., Некультурна, 75-76);
/ неякісний (про товар). Мусимо тут ще перепросити наших в[исоко]п[о]в[ажних] читачів за лихий папір, на якім тепер “Буковина” друкує ся, бо замовлений лучший папір ще не поспів до друкарні (Б., 1895, 14, 4); Кождий знає, кілько то лишає ся гроший в ріжних купців на то, аби купити усе готово, чого треба в хаті. Годують таким чином чужих людий і дістають в додатку за добрі гроші ще й лихий товар (Товариш, 1908, 90)
// пол. lichy - 1) поганий, убогий, бідний; licha gleba - поганий, бідний грунт, liche drogi - погані, погано зроблені дороги, 2) малий, мізерний, жалюгідний.