конфітюри,
Конфіту́ри, конфітюри, мн. Джем, варення. Перекажіть там вис[око]пов[ажаним] панам комітету ("Спілки” і „Наук[ового] віс[ника]”), що ніяк не годиться з руськими літератками торгуватися, бо хоть вони і поетеси, та, проте, по рожах не ходять; навіть колихотять конфітюри з рож варити, на те самі рожі не вистачають (Коб., Листи, 109, 585); Великий вибір сегорічноїсмаженини конфітур, сербетів, як також тукраєвих і заграничних сирів (Б., 1906, рекл.)// пол. konfitury, мн. - варення; нім. die Konfitüre - варення, джем; порівн. конфітюр (фр. confiture, від лат. confire - варити у цукрі) - різновид джему, желе з плодів (ягід), уварених з цукром і желейними речовинами (СІС, 448).