комітент
Коміте́нт. Особа, що дає доручення іншій особі, комісіонерові. Союз руских хліборобских спілок на Буковині “Селяньска Каса” [...] перебирає до переховку цінні папери, дорогі металі і иньші дорогоцінності, купує і продає цінні папери на рахунок своїх комітентів (Б., 1909, рекл)// пол. komitent, торг. - комітент; порівн. комітент, лат. - особа, що дає доручення іншій особі, комісіонерові (СЧС, 212); комітент (нім. der Kommittent, від лат. committens - той, що доручає) - особа, яка доручає комісіонерові укласти угоду від імені останнього, але за рахунок комітента (СІС, 429-430).