Укр. літ. мова на Буковині
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И І Й [К] Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
колідуючий
Коліду́ючий. Дієприкм. від колідува́ти. Але під час заявленя тої сердечної приклонности не могли ми стриматись від посторонних думок, колідуючих з собою і затемнюючих ясність саме що запанувавшої благосклонности (Б., 1895, 27, 2).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: колідуючий


матиме такий вигляд: Що таке колідуючий