Укр. літ. мова на Буковині
зносини
Зно́сини, мн. Стосунки. Бо то певно, що в зносинах з людом найважнійше те, щоби-м в тім взгляді посередничили тільки такі люди, що вийшли з мужицтва, зросли ся з народом (Б., 1895, 10, 2); Москвофілам здає ся, що ми, Русини, можемо і повинні відділити ся від Поляків хіньским муром і жити собі окремо, не входячи в ніякі зносини з ними (Б., 1895, 17, 1);● Нав’язувати зносини - зав’язувати, налагоджувати стосунки. Тоді перший раз студенти нав’язують зносини зі селом. Щоправда, число читалень, з якими товариство зносить ся, розсилаючи туди книжки, невеличке (Сімович, 1908, 507)
// порівн. пол. stosunki, мн. - відносини, стосунки, nawiązywać stosunki - налагоджувати стосунки; рос. отношения - стосунки; див. іще зноситися.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: зносини


матиме такий вигляд: Що таке зносини