Укр. літ. мова на Буковині
знадвірний
Знадві́рний. Зовнішній, сторонній. Столітні [дерева] оберігали їх досі своїми об’ємистими раменами від усього, - але відтепер? А коли б вони й опиралися всьому? Всьому жару сонця, що випивав так жадібно їх молоді соки, всім бурям, що бажали зломити їх корони, всій студені й усім прочим знадвірним погрозам, - так що ж тоді? (Коб., Битва, 57).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: знадвірний


матиме такий вигляд: Що таке знадвірний