злоба
Злоба́.1. Ненависть, лють. Тілько цілковите нерозумінє річи або безгранична злоба могли закинути Русинам так званого “нового курсу” недозрілість або підлий самолюбний сервілізм за те, що они, прозрівши ясно цілу політичну ситуацию, в найліпшій вірі підпирали теперішне правительство (Б., 1895, 25, 2).
2. Пекуча щоденна потреба, буденні клопоти. Ми раді би, щоб оклик: “Горі імієм сердця!" підняв наші уми понад щоденну злобу і дав нам ясними очима поглянути в сьвітлу будуччину (Б., 1895, 14, 1); [Дай Тобі, Боже, ] до того ж всього ще й гроший богато-богато, щоби Ти не потребував журити ся злобою дня, а міг писати і паки реку: писати (Маковей, Листи, 550)
// порівн. рос. злоба дня - пекуча тема, злободневный - пекучий, актуальний (про потреби, теми тощо); пол. па aktualny temat - на злобу дня.