Укр. літ. мова на Буковині
зіштивнілий
Зішти́внілий. Нерухомий, непорушний, застиглий. Неначе зіштивніле море, простерлася земля з полудня на захід, і лише з одної сторони темнівся ліс (Коб., Земля, 232)// див. штивний.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: зіштивнілий


матиме такий вигляд: Що таке зіштивнілий