Укр. літ. мова на Буковині
збувати
Збу́ти, збу́вати. Ухилитися, зробити щось про людське око, відбутися легшим, зігнорувати. Так само збуло товариство мовчки і ту обставину; що уніят др. Кордуба фіґурує як редактор православного календаря “Рускої Бесіди“ за рік 1913 (Звідомл., 1914, 35); Досить порівняти вибір (антольоґію) “Віку” творів тодішньої української “модерни”, де Лесю Українку збуто кількома віршами, не поміщено нічого з творів О. Кобилянської, Ів. Липи й ин. (Сімович, 1938, 71)// порівн. пол. zbyć żartami -відбутися жартами.
Збу́ти, збу́вати. Ухилитися, зробити щось про людське око, відбутися легшим, зігнорувати. Так само збуло товариство мовчки і ту обставину; що уніят др. Кордуба фіґурує як редактор православного календаря “Рускої Бесіди“ за рік 1913 (Звідомл., 1914, 35); Досить порівняти вибір (антольоґію) “Віку” творів тодішньої української “модерни”, де Лесю Українку збуто кількома віршами, не поміщено нічого з творів О. Кобилянської, Ів. Липи й ин. (Сімович, 1938, 71)// порівн. пол. zbyć żartami -відбутися жартами.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: збувати
матиме такий вигляд: Що таке збувати
матиме такий вигляд: збувати
матиме такий вигляд: Що таке збувати