запоручати
Запоручи́ти, запоруча́ти.1. Запевнити. Однако ж, о скілько тут запоручають, цісар не прийме димісиї ґр. Кальнокого, а се буде для президента угорского міністерства сказівкою, що єму самому треба уступити (Б., 1895, 27, 2). 2 Забезпечити, гарантувати. Можемо запоручити, що клюб руский безперестанно заходить ся коло того, щоби права народу руского, запоручені основними законами державними, з паперу перенести в дійсність (Б., 1895, 43, 1)
// порівн. пол. zaręczyć - 1) запевнити, переконати, 2) ручитися, гарантувати, zaręczyć bezpieczeństwo - гарантувати безпеку; poręczyć - поручитися, підтвердити, засвідчити; укр. запорука - гарантія, забезпека.