Укр. літ. мова на Буковині
запоручений
Запору́чений. Дієприкм. до запоручити. До року 1764 шанували Москалі почасти, бодай про людске око запоручену козакам автономію (Б., 1895, 31, 1); Можемо запоручити, щоклюб руский безперестанно заходить ся тло того, щоби права народу руского, запоручені основними законами державними, з паперу перенести в дійсність (Б., 1895, 43, 1).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: запоручений


матиме такий вигляд: Що таке запоручений