заповіджений
Запові́джений. Оголошений заздалегідь, даний до відома. Друга часть сеї праці заповіджена й появить ся небавом яко відбиток з газети (Б., 1890, рекл.); В неділю, дня 21 с. м. пополудни, відбуло ся заповіджене віче черновецких робітників (Б., 1895, 20, 4); Сі побої зовсім невинних людий збули ся на очах судиї Могильницкого і провідників любови ближнього, протоєреїв Велигорского і Козака та "отців духовних ” Богатирця, Тофана, Велигорского і Драчиньского та проф. Тофана! Поліциї не було, бо віче не було заповіджене в старостві (Б., 1907, 91, 2); Твоєю карточкою з 13/7 і таким же листом заповіджений гість, що мав передати мені твій дарунок, ще досі не був (Коб., Листи, 194, 623)// пол. zapowiedzić - оголосити, попередити про якусь подію заздалегідь, попередити про (своє) прибуття, zapowiedzić swoją wizytę - заздалегідь повідомити про свій візит.