Укр. літ. мова на Буковині
заповідаючий
Заповіда́ючий. Дієприкм. від заповідатися. По 5-10 роках покажеться, чи в неї справдішній талант, бо коли згадую таку Мих[айлину] Рошкевич, Олесю Бажанську, Навроцьку і ще одну, що були свого часу заповідаючі таланти, то мені не хочеться по першій новелці ще бог знає, що думати (Коб., Слова..., 244).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: заповідаючий


матиме такий вигляд: Що таке заповідаючий