залежати
Зале́жати (на кому?, на чому?), безособ. Хотітися, бути бажаним, мати для когось значення, бути предметом зацікавлення. Фотографію, що маєте в себе, не употребляйте. Пішлю Вам другу [...]. Наймиліше було би мені, якби Ви фотогр[афію] не давали в книжку, мені справді на тім дуже мало залежить (Коб., Листи, 45, 329);/ (мені, тобі, йому, їй...) залежить на тім, щоб... - (для мене, тебе, нього, неї...) має значення те, що (щоб)... Найважніше, і мені много на тім залежить, щоби Ви мені те повірили, себто: єсли я на Вас огірчена, то лиш тому і тогди, як я до Вас пишу і пишу, а Ви мовчите (Коб., Листи, 36, 307); Передусім залежить на тім, щоби усі наші люди явили ся при голосованю. В тій ціли треба мати під руками кілька фір, щоби мож байдужних або занятих роботою скоро приставляти назад (Б., 1907, 49, 1); Вона перепрошує, що приходить у тій, трохи пізній порі, але вднину дуже зайнята; боялася, що, прийшовши скорше, не застала би мене дома, а їй залежало на тім, щоб застати мене... (Коб., Valse melancolique, 102)
// пол. zależeć (komuś na kimś, na czymś) - хотітися, бути бажаним (для когось).