завести
Заве́сти́. Не справдити сподівань, підвести. Тимчасом ся надія завела; народний парлямент не тільки не виелімінував национальні спори з політичного житя Австриї, але й сам так тяжко занедужав ними, що дехто сумніває ся, чи взагалі парлямент поверне до здоровля (Б., 1909, 30, 1);● Завести в надіях, завести надії - ошукати. Рідко де побачиш в молодого сьвященника-Русина руску газету, як „Діло“, “Раду“, „Літер[атурно]-науковий вісник“ або руску книжку. Ніхто не ітересує ся потребами житя народу [...] Тому є узасаднена обава, що добра часть сеї верстви сьвященників здеґенерує, змужичіє і заведе всі ті великі надії, які нарід до неї прив’язував (Звідомл., 1914, 39)
// пол. zawieść - 1) завести, запровадити; 2) підвести, обманути, zawieść kogoś w nadziejach, czyjeś nadzieje - завести в надіях, ошукати.