декомплєтувати
Здекомплєтува́ти, декомплєтува́ти. Зігнорувати, не бути присутнім на зборах, засіданнях товариств та інших колегіальних органів з метою перешкодити їх роботі через брак достатньої (чи повної) кількості присутніх. Яку б роботу не задумували енерґічнійші, сьвідомійші люди, кацапня все псує. Лихі, що виділ зложений у більшости з Українців, кацапи роблять страшні галабурди, декомплєтують виділ, ображують своїх товаришів, інтригують Буковинців проти Галичан, православних проти уніятів і т. д. (Сімович, 1908, 508); Ніхто не хоче перебирати на себе жадних функцій; загальні збори треба скликати три рази, бо “раз не зійшли ся товариші, а раз товариш здекомплєтував збори, пішовши на вечерю“ (Сімович, 1908, 514)// пол. zdekompletować - розрізнити, розкомплектувати, зробити неповним склад колекції, команди, зборів тощо.