Укр. літ. мова на Буковині
духовий
Ду́ховий. Духовний, світоглядний. Те, як займають ся одні і другі під час науки, як учитель подає ученикам духову поживу і як діти ії приймають, зветь ся формою вченя (Канюк, 1911, 69); Нема надії, що на будуче сей сумний стан поліпшить ся, бо наше молоде сьвященство, гаразд, що дохрапало ся куска хліба, не думає й не працює над власною осьвітою, надрозширенєм духового горизонту (Звідомл., 1914, 39)// пол. duchowy-духовний, duchowe potrzeby - духовні потреби.
Ду́ховий. Духовний, світоглядний. Те, як займають ся одні і другі під час науки, як учитель подає ученикам духову поживу і як діти ії приймають, зветь ся формою вченя (Канюк, 1911, 69); Нема надії, що на будуче сей сумний стан поліпшить ся, бо наше молоде сьвященство, гаразд, що дохрапало ся куска хліба, не думає й не працює над власною осьвітою, надрозширенєм духового горизонту (Звідомл., 1914, 39)// пол. duchowy-духовний, duchowe potrzeby - духовні потреби.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: духовий
матиме такий вигляд: Що таке духовий
матиме такий вигляд: духовий
матиме такий вигляд: Що таке духовий