Укр. літ. мова на Буковині
достойник
Досто́йник. Високопоставлена особа. При вчерашнім прийнятю при дворі цісарем і цісаревою були архікнязі, архікнягині, найвисші достойники двора [...], дипльомати і аристокрация (Б., 1895, 27, 4)// пол. dostojnik - сановник, високопосадова особа.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: достойник


матиме такий вигляд: Що таке достойник