Укр. літ. мова на Буковині
довжник
Довжни́к.1. Позичальник, боржник. Члени мають з каси в разі, як потребують пожички, такі вигоди: не пишуть векслів, ані не мусять іти до нотара і позволяти интабулювати довг на своїм господарстві, лиш підписують у селі у своїй касі при двох сьвідках запис довжний (той запис довжний має, окрім довжника, підписати ще также оден або і два ручителі) (См.-Стоцький, Порадник, 5).
2. перен. Боржник, людина, яка чимсь зобов’язана іншій. За те, що покорегував мені “Людину”, - перевела я йому працю. Запевняє мене, скільки бачуся з ним, що він ще завше моїм довжником (Коб., Листи, 43, 323)
// порівн. пол. dłużnik - божник; рос. должник - боржник.
Довжни́к.1. Позичальник, боржник. Члени мають з каси в разі, як потребують пожички, такі вигоди: не пишуть векслів, ані не мусять іти до нотара і позволяти интабулювати довг на своїм господарстві, лиш підписують у селі у своїй касі при двох сьвідках запис довжний (той запис довжний має, окрім довжника, підписати ще также оден або і два ручителі) (См.-Стоцький, Порадник, 5).
2. перен. Боржник, людина, яка чимсь зобов’язана іншій. За те, що покорегував мені “Людину”, - перевела я йому працю. Запевняє мене, скільки бачуся з ним, що він ще завше моїм довжником (Коб., Листи, 43, 323)
// порівн. пол. dłużnik - божник; рос. должник - боржник.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: довжник
матиме такий вигляд: Що таке довжник
матиме такий вигляд: довжник
матиме такий вигляд: Що таке довжник