Укр. літ. мова на Буковині
довг
Довг. Борг, заборгованість. Відтак, щоб не остати ся в довзі з відповідями на згадані повисше докори, скажемо коротко ось що: саме обмежене числа коршем не поможе заведеню тверезости (Б., 1895, 13, 4); Скоро колись буде сплачений довг, що тяжить на тім домі (Б., 1895, 10, 2); Коли хто в шиньку винен вже щось за напої, а властитель шиньку дає єму дальше набор трунки, то такий довг неважний, і не можна єго перед Судом за той довг скаржити (См.-Стоцький, Громада, 17); На мою думку, я взяла лише те, що“Видав[нича] спілка ” сама призначила. Ну але коли вже є довг, то і не журіться тим (Коб., Листи, 152, 551); А як прийде хоть один термін платности, а робітник не заплатить довгу, тогди всі рати, вже сплачені, пропадають (Товариш, 1908, 194); На тім його малім господарстві тяжив уже віддавна в рустикальнім банку довг його родичів (Коб., Банк рустикальний, 37)// порівн. пол. dług - борг, обов’язок; рос. долг - борг, обов’язок.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: довг


матиме такий вигляд: Що таке довг