Укр. літ. мова на Буковині
дивниця
Дивни́ця. Дивина.● Не дивниця - не дивина, не дивно. Єсли хто через 60 років не називав ся Цурканович, і я від молодости навик до того імени, то не дивниця, що язик часом хоче звернути на Цуркан (веселість) (Б., 1895, 7, 2)
// порівн. пол. nie dziwota, розм. - нічого дивного, не дивина, не дивно.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: дивниця


матиме такий вигляд: Що таке дивниця