Укр. літ. мова на Буковині
А Б В [Г] Ґ Д Е Є Ж З И І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
гуторити
Гуто́рити. Говорити, розмовляти. Але воно завернулося на інше. Почав приходити п’яний. І раз, і другий, і третій. Виджу - зле! Вночі не спить, а гуторить, аж ляк збирає. Встає, кричить, баламутить, знов лягає, знов встає., ей Боже! (Коб., Некультурна, 83).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: гуторити


матиме такий вигляд: Що таке гуторити