Укр. літ. мова на Буковині
гойно
Го́йно. Присл. до [гойний] - щедро, безоглядно (витрачати гроші). Українці стали дуже популярні в ріжних нічних локалях [Відня] тим, що гойно платили за дорогі трунки (Галіп, Спомини, ч. 3-4, 83) // пол. hojny - щедрий, hojny dar - щедрий дар, hojną ręką - щедрою рукою; див. іще гойність.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: гойно


матиме такий вигляд: Що таке гойно