Укр. літ. мова на Буковині
годен
Го́ден. Який може, має сили і здатність виконувати, робити що-небудь. Пан Волян, як звістно, засідає разом з послами Волохами в клюбі Гогенварта, отже належить до коаліцій й підпирає голосованєм (бо більше не годен, “сарака ”) теперішне правительство (Б., 1895, 12, 4); До стоваришеня приймати лиш самих чесних і тверезих господарів і ґаздинь, бо що один п'яниця пошкодить, того десять тверезих потім залагодити не годні (Канюк, 1906, 10); Хто не годен платити цілої місячної квоти, хай докаже свою бідноту сьвідоцтвом (Б., 1907, 88, 3); Коли описую в “Землі ” братовбивство, що як той грім спало на нещасних родичів і зревольтувало село, що донині ніхто докладно розв'язати не годен, виходить - воно “неправда ”, бо занадто вже несподівано наспіло! А, власне, та страшна несподіванка становить трагедію, та несподіванка потягнула за собою кривавий біль і безіменне горе (Коб., Слово..., 283).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: годен


матиме такий вигляд: Що таке годен