Укр. літ. мова на Буковині
гідність
Гі́дність. Висока посада, звання. Показали ся в товаристві незгоди, а конець того був такий, що голова товариства гр. Н. П.Іґнатьев зложив гідність голови товариства (Б., 1899, 35, 3); Виділових засідань відбуло ся два (6. XI. н. ст. 1908. І 25. XII. н. ст.), на котрих висловлено через депутацію ґратуляції Єго Ексцелєнції Преосьвященному Митрополи- тови з нагоди відзначеня Єго гідностю “тайного радника" (Звідомл., 1914, 15); [Православні сьвященники україньскої народности, зібрані 10. жовтня н. ст. 1913р. в Чернівцях] витають якнайсердечнійше новоіменованого генерального вікарія Високопреподобного о. Архімандрита Арт. Манастирского [...] і запевняють Його про свою вірність та кождочасну готовість поперти Його в Його новій гідности, а з погордою відкидають всякі несправедливі напади та напасти волоскихзагорільців на Єго Всечесну особу та нову Єго гідність (Звідомл., 1914, 61)// пол. godność - 1) гідність, честь, 2) висока посада, звання.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: гідність


матиме такий вигляд: Що таке гідність