гаката
Гака́та. Шовіністична налаштованість певної частини суспільства, що виявляється у відповідних діях щодо пригноблюваних представників інших національностей. В Галичині однак ще довгі, здасть ся, роки шляхотско-паньска власть буде давити нас і гнобити, а при тім все буде нам повтаряти вшехпольска гаката о надмірній ласкавости зглядом нас і доброті (Б., 1907, 36, 1); Ся радість - се знак, що наше московство - се поміч польскій, шляхотскій гакаті, а заразом доказ, що силу проти польско-шляхотского і всякого иньшого бандитизму зглядом нашого народа становимо лише ми, “польска інтриґа”, Українці! (Б., 1907, 78, 1) // порівн. пол. hakata - назва німецького реакційного антипольського товариства, яке утворене за першими літерами прізвищ трьох його засновників; hakatysta - 1) член товариства “Hakata”; 2) перен. пригноблювач поляків.