Укр. літ. мова на Буковині
вповномочувати
Вповномо́чувати. Уповноважувати. Учитель М. Г. нарушив справу солідарности, заявляючи, що він вже наперед заключив компроміс з румуньскими учителями, хоч його до того ніхто не вповномочував (Б., 1907, 65, 2)// порівн. рос. уполномочить - уповноважити; пол. pełnomocnictwo - повноваження, доручення, udzielić pełnomocnictw - наділити повноваженнями.
Вповномо́чувати. Уповноважувати. Учитель М. Г. нарушив справу солідарности, заявляючи, що він вже наперед заключив компроміс з румуньскими учителями, хоч його до того ніхто не вповномочував (Б., 1907, 65, 2)// порівн. рос. уполномочить - уповноважити; пол. pełnomocnictwo - повноваження, доручення, udzielić pełnomocnictw - наділити повноваженнями.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: вповномочувати
матиме такий вигляд: Що таке вповномочувати
матиме такий вигляд: вповномочувати
матиме такий вигляд: Що таке вповномочувати