Укр. літ. мова на Буковині
відтинати
Відтя́ти, відти́нати, перен. Різко відповісти, відрубати. - Се зовсім не маскарад, - відтяв Грінка, обтріпуючи пил та солому, - се ілю- страция до комедиї, котра називає ся руска відвага (Галіп, 35); Мама ніколи не любила поділятися з своїми господарськими планами. - Ти сього не зробиш добре, - відтинала, як котре з дітей хотіло їй у чім помагати або спитати (Коб., Вовчиха, 145)// пол. odciąć - 1) відсікти, відрубати, 2) відрізати, огризнутися.
Відтя́ти, відти́нати, перен. Різко відповісти, відрубати. - Се зовсім не маскарад, - відтяв Грінка, обтріпуючи пил та солому, - се ілю- страция до комедиї, котра називає ся руска відвага (Галіп, 35); Мама ніколи не любила поділятися з своїми господарськими планами. - Ти сього не зробиш добре, - відтинала, як котре з дітей хотіло їй у чім помагати або спитати (Коб., Вовчиха, 145)// пол. odciąć - 1) відсікти, відрубати, 2) відрізати, огризнутися.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: відтинати
матиме такий вигляд: Що таке відтинати
матиме такий вигляд: відтинати
матиме такий вигляд: Що таке відтинати