Укр. літ. мова на Буковині
відай
Віда́й, част. Мабуть, здається. Доказувати, що наведені статути найвідповіднійші для сільского люду, відай, непотрібно (Б., 1895, 1, 3); Високий сойме! Ні одному, відай, знавцеви господарских відносин на Буковині не уйшло уваги, що в торговельно-політичнім взгляді може господарка краю лишень тоді піднестись, коли переведе ся реґуляция природою нам даних доріг водових (Б., 1899, 36, 1); Се, відай, наші ґімназисти, - сказав Матвійчук до протопопи (Г аліп, 66); - Як була убрана? - питала Ганнуся. - Красно? Стара здвигнула плечима: - Або я знаю? Не вважала. Відай, якось чорно, відай не дуже красно (Коб., Valse melancolique, 96)// бук. діал. відай, відей - мабуть, здається.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: відай


матиме такий вигляд: Що таке відай