виточити
Ви́точити. Піддати судовому розглядові. Суд французкий виточив в сій справі процес, в котрім засуджено властителя арени на грошеву кару одного франка (45 кр. а. в.), а їздців увільнено (Б., 1895, 17, 4)// пол. wytoczyć - 1) висунути, 2) порушити судову справу, wytoczyć pretensje - висловити претензії, wytoczyć proces - порушити справу в суді, wytoczyć powództwo - подати позов.