Укр. літ. мова на Буковині
виснуваний
Ви́снуваний. Дієприкм. від виснувати. Ті присуди, із котрих висновуємо новий присуд, звемо засновними присудами, або просто засновками (преміссами), а виснуваний присуд вислідом або конклюзиєю (Канюк, 1911, 30).
Ви́снуваний. Дієприкм. від виснувати. Ті присуди, із котрих висновуємо новий присуд, звемо засновними присудами, або просто засновками (преміссами), а виснуваний присуд вислідом або конклюзиєю (Канюк, 1911, 30).
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: виснуваний
матиме такий вигляд: Що таке виснуваний
матиме такий вигляд: виснуваний
матиме такий вигляд: Що таке виснуваний