Укр. літ. мова на Буковині
випасти
Ви́пасти. Відбутися (про урочистості, свята тощо). Звісний нам добродій і щирий прихильник народа п. Кароль Давидович, ц[ісарско]-к[оролівский] судия в Бурштині і начальник місцевої сторожи огневої докладає всяких заходів і трудів, щоби відкрите якнайторжественнійше випало (Б., 1895, 21, 3); З’їзд мусить випасти дуже скромно, бо Українців не буде, а з наших хто знає чи богато приїде (Маковей, Листи, 545); Яхтіла до Вас зразу по нашім ювілею К[отляревського] написати та розказати, як все випало, але, як вже споминала-м, не стало мені часу (Коб., Листи, 64, 382)// пол. wypadać - 1) випадати, 2) траплятися, припадати на якийсь час, відбуватися.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: випасти


матиме такий вигляд: Що таке випасти