Укр. літ. мова на Буковині
вахляр
Ва́хляр. Віяло. Вахлярі коронкові і з правдивих струсьових пер, ручки перлові і з черепахи (Б., 1902, рекл.); Для дам наймоднійші черевики балеві, загортки, гази і вахлярі. Хусточки батистові, шовкові, паньчохи шовкові, так звані “Fier" гладкі і“ajaer", ірхові “Maraboutf" (b, , 1909, рекл); Мені не жаль за ним. Він навчив мене ненавидіти й задавив цілу мою істоту від голови до стіп упокоренням. Був першим, що дав мені відчути поганість покори. Від часу до часу відчуваю на своїй душі ту брудну пляму і, мабуть, не шию її ніколи. Я подала йому свою душу, розложила її перед ним, мов вахляр, а він - мужик... - з неописаною погордою вимовила се слово (Коб., Valse melancolique, 117)// пол. wachliar - 1) віяло, 2) перен. діапазон, коло (проблем, завдань тощо).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: вахляр


матиме такий вигляд: Що таке вахляр