Укр. літ. мова на Буковині
біжучий
Біжу́чий. Поточний. Міністерство просьвіти призначило на підмоги на біжучий рік 200 зр[иньских] (Б., 1895, 15, 3); Канцелярия товариства полагоджує звичайні біжучі справи адміністрацийні: стягає чинші, оплачує припадаючі податки ірати позичкові, а взагалі виконує ухвали головного виділу (Б., 1895, 26, 3);/ Сучасний. Відповідно до своєї ціли збирає [бібліотека] стару і біжучу літературу, порядкує і укладає її так, щоби легко було знайти, що кому потреба (Кузеля, 1910, 3) В минувшім діловім році виділ відтримав 8 засідань, на котрих полагоджував біжучі справи (Звідомл., 1914, 25);
● Біжучий рахунок - поточний рахунок. Поки каса пожичкова і щаднича ще не заможна, доти Старшина не повинна вдавати ся з ніким в умову, давати єму пожички на біжучий рахунок (См.-Стоцький, Порадник, 43)
// пол. bieżący -1) проточний, 2) поточний, нинішній; sprawę bieżące - біжучі справи, w roku bieżącym - в поточному (біжучому) році.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: біжучий


матиме такий вигляд: Що таке біжучий