Укр. літ. мова на Буковині
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И [І] Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
іритований
Ірито́ваний. Дієприкм. від іритуватися. Я лаявся з ними, сказав, що буду їх “славу” ширити. Що вже судьба покарає їх за бідного емігранта і, конець кінцем, я був вже іритований. Коли розходиться о Вас, то я не вибираю словами (Арт., 28.IV.1934).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: іритований


матиме такий вигляд: Що таке іритований