РОЗКОЛУПУВАНИЙ, РОЗКОЛУПУВАТИ, РОЗКОЛУПУВАТИСЯ, РОЗКОЛЬНИК, РОЗКОЛЬНИЦТВО, РОЗКОЛЬНИЦЬКИЙ, РОЗКОЛЬНИЦЯ, РОЗКОЛЮВАЛЬНИЙ, РОЗКОЛЮВАНІСТЬ, РОЗКОЛЮВАНИЙ, РОЗКОЛЮВАННЯ, РОЗКОЛЮВАТИ, РОЗКОЛЮВАТИСЯ, РОЗКОМАНДИРОВАНИЙ, РОЗКОМАНДИРУВАННЯ, РОЗКОМАНДИРУВАТИ, РОЗКОМИЗИТИСЯ, РОЗКОМПЛЕКТОВАНІСТЬ, РОЗКОМПЛЕКТОВАНИЙ, РОЗКОМПЛЕКТОВУВАННЯ, РОЗКОМПЛЕКТОВУВАТИ, РОЗКОМПЛЕКТОВУВАТИСЯ, РОЗКОМПЛЕКТУВАННЯ, РОЗКОМПЛЕКТУВАТИ, РОЗКОМПЛЕКТУВАТИСЯ, РОЗКОМПОНОВАНИЙ, РОЗКОМПОНУВАННЯ, РОЗКОМПОНУВАТИ, РОЗКОНВЕРТОВАНИЙ, РОЗКОНВЕРТУВАТИ - Орфографічний словник української мови - Словники