ВИЗНАЧНИК, ВИЗНАЧУВАНИЙ, ВИЗНАЧУВАТИ, ВИЗНАЧУВАТИСЯ, ВИЗОЛЕНИЙ, ВИЗОЛИТИ, ВИЗОЛИТИСЯ, ВИЗОЛОТИТИ, ВИЗОЛОТИТИСЯ, ВИЗОЛОЧЕНИЙ, ВИЗОЛОЧУВАНИЙ, ВИЗОЛОЧУВАННЯ, ВИЗОЛОЧУВАТИ, ВИЗОЛОЧУВАТИСЯ, ВИЗОЛЮВАННЯ, ВИЗОЛЮВАТИ, ВИЗОЛЮВАТИСЯ, ВИЗОРІТИ, ВИЗОРЮВАТИ, ВИЗРІВАННЯ, ВИЗРІВАТИ, ВИЗРІЛИЙ, ВИЗРІТИ, ВИЗУБЕНЬ, ВИЗУБИТИ, ВИЗУБИТИСЯ, ВИЗУБЛЮВАНИЙ, ВИЗУБЛЮВАТИ, ВИЗУБЛЮВАТИСЯ, ВИЗУБРЕНИЙ - Орфографічний словник української мови - Словники